Тема. Роберт Льюїс Стівенсон. «Балада про вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їхнього героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору.
Ви можете вбити тіло, але не душу...
Р.Л.Стівенсон
Мета: розкрити зміст балади, в основу якої покладено старовинні легенди, підвести учнів до розуміння головної думки твору; розвивати поняття про героїчну баладу, символ, працювати над розвитком навичок індивідуального читання та відповідей на запитання за змістом прочитаного; сприяти вихованню патріотичної особистості, здатної цінувати свою національну приналежність.
Обладнання уроку: портрет Р. Л. Стівенсона, ілюстрації із зображенням вересу, вересових долин, піктів, підручник, карта світу.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
-Що ви знаєте про баладу як літературний жанр?
Із поданих ознак (надруковані на карточках, розміщені на дошці) оберіть ключові до поняття «балада»: епізод із життя, незвичайні події, значна кількість подій, напружений сюжет, пригоди, переживання героїв, багато персонажів, зв’язок із фольклором, алегоричність, віршована форма, сатира, емоційність, фантастика.
ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Слово вчителя.
Триває наша подорож сторінками світової балади. Ми завітаємо до прекрасної і загадкової країни Шотландії, доторкнемось до її історії, помилуємось типовими пейзажами, дізнаємось про людей, які раніше проживали у цій країні та таємницю, за яку вони готові були віддати своє життя.
Цю подорож ми здійснимо разом із могутньою духом людиною - Р. Л. Стівенсоном та героями його балади «Вересовий трунок». Твори цього письменника вже знайомі вам із попередніх класів, тож спробуйте пригадати, що ви пам’ятаєте про нього.
1. Розгадування квесту.
1. Шотландія (кілт)
2. Р.Л.Стівенсон (автор роману «Острів скарбів»)
3. Балада ( ліра та книга)
4. Напій (вересовий трунок)
Стівенсон – шотландський письменник, автор пригодницького роману «Острів скарбів», хворів на сухоти і був змушений їздити по всьому світу в пошуках найкращого для нього клімату, першим читачем і слухачем «Острову скарбів» був його пасинок. Мешканці острова Самоа в Тихому океані, де прожив письменник останні роки життя, називали його Великим Розповідачем і прирівнювали до свого вождя.
Шотландія – країна на півночі Великобританії з неймовірно багатою історією та мальовничою природою, де скелясті гори змінюють просторі низини, де вересові долини простягаються до самого горизонту, а за ним зливаються з пагорбами. За легендою в цій країні , до приходу скоттів( від останньої назви і походить назва Шотландії) жив легендарний народ, маленькі й сміливі люди – пікти, які боролося за свою незалежність.
Верес – вічнозелений низький кущик з дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими квітками.(Огляд ілюстрацій)
Р. Л. Стівенсона, палкого прибічника справедливості, глибоко непокоїли факти колонізаторського загарбання чужих земель. Та найдужче хвилювала його доля батьківщини-маленької гірської Шотландії. Як відомо, країна ще в 1707 р. втратила свою незалежність, свій парламент, навіть свою літературну мову. Офіційною стала англійська, а народу залишилися лише старі пісні, казки, легенди. Одна з легенд і стала основою балади
Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок». Пікти, за легендою, варили з вересу ель – світле пиво. Верес вважається одним із символів Шотландії, бо цією рослиною порослі її скелясті землі.
2. Мотивація навчальної діяльності
-Чи задумувалися ви над тим, чи є така таємниця, за яку можна віддати життя? (таємницю роду, народу)
-Сьогодні на уроці ми з’ясуємо це і висловимо свою точку зору.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку
3. Читання балади вчителем (чи підготовленими учнями).
4. Словникова робота
Трунок – напій (переважно алкогольний), пиття; відвар трав,коренів, ліки.
Броварі – пивовари.
Можновладець – володар, правитель, той , хто керує країною.
Пучина - вир.
5.Аналіз ідейно-художнього змісту балади.
· 1. Які ваші враження від знайомства з баладою?
· 2. Про які події розповідається в баладі? Історичне тло балади.(Про завоювання шотландцями пиктів. Боротьба пиктів проти іноземних загарбників.)
· 3. Головна думка твору. (Уславлення подвигу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками. Автор проголошує право кожного народу на свободу землі, свої традиції.)
· 4. Що є зачином балади? Який настрій створюють ці рядки?(«Із вересового квіту пикти варили давно трунок, за мед солодший, міцніший аніж вино», радісний, безтурботний, вони раділи долі своїй)
· 5. Що означають слова «в темрявих підземеллях»? (Про тяжке життя.)
· 6. Але чому ж пикти «раділи долі своїй» і в темрявих підземеллях?(Бо були вільні, і знали секрет приготування трунку).
· 7. Який епітет використовує перекладач для трунку?(«Чарівний» — чарівний напій робив долю пиктів радісною.)
· 8. Що таке трунок? Чому Є.Крижевич переклав назву не як «Вересовий мед», а як «Вересовий трунок»? (Трунок – алкогольний напій, проте воно має спільний корінь з іншим – «отрута». Таке словосполучення у назві наштовхує на думку, що таємниця виготовлення напою «отруїла» перемогу шотландського короля, звела її нанівець, адже моральна перемога виявилась на боці останнього пикта.)
· 9. Які рядки яскраво показують наслідок битви?(«В могилках, немов дитячих, на кожній червоній горі, лежали під квітом червоним поснулі навік броварі».)
· 10. Хто такі броварі?(Пивовари).
· 11. Яке означення використовує перекладач до слів гора і квіт, чому?(Крижевич двічі використовує означення «червоний» — до слів гора і квіт вересу, бо ці слова з’являються після опису побоїща. Цей колір, що традиційно символізує пролиту кров, покликаний нагадувати про трагедію цілого народу.)
· 12. Як описує наступне після побоїща літо?(Вересова земля – знов червоніє верес, дзинчать бджоли, курличуть журавлі.)
· 13. А який настрій у короля?(«Та був можновладець похмурий»).
· 14. Яку роль відіграє природа?(Як антитеза, підкреслює поганий настрій короля)
· 15. Яка ж дума погіршувала його настрій? («Владар вересового краю – чом з вересу трунку не п’ю»).
· 16. Кого знайшов королівський васал?(Двох броварів).
· 17. Де вони ховалися?(В розколині між камінням.)
· 18. Якого віку були знайдені пикти?(Батько старий і син – хлопець отрочих літ (14, 15).
· 19. Як змальовує поет останніх пиктів, які потрапили у полон? Який прийом використовує для створення безвиході, сили ворога. (Антитеза: «Дививсь король на бранців, сидячи у сідлі; мовчки дивились на нього ті броварі малі», які знаходилися на землі. Те, що король сидить на коні, створює враження, що він ніби височіє над маленькими пиктами. Зверху — знизу).
· 20. Що наказав зробити з полоненими король. (Наказав поставить їх на кручі. Врятувати себе, відкривши таємницю трунку.)
· 21. Але чи здаються нам пикти беззахисними? Що надає їм сили мовчати під загрозою тортур?(Автор показує їх на тлі рідного краю, сама природа ніби підтримує їх: «Довкола – червоний верес, під ними – клекіт пучин».)
· 22. Про що ж попросив короля старий пикт? (Що відкрив би таємницю, та боїться синка, тому просить зв’язати його міцно та кинути у клекіт пучин.)
· 23. Які слова спочатку запевняють і змушують повірити у зраду батька?(Голос тоненький, немов горобчик цвірінькав, називає зневажливо сина «синком» — це вже не гордовите мовчання, він ніби стає ще меншим порівняно з королем.)
· 24. Чому ж неможливо повірити в зраду?(Тому що є слово честь: «Не смію я честь продавати, як в очі дивиться син».)
· 25. Що зробили з сином?(Міцно скрутили, дужий вояк розгойдав мале тіло і в буруни послав.)
· 26. Куди це – в буруни?(Навальні пінисті хвилі.)
· 27. Чому поет надав нам можливість почути останній крик юнака?(«Крик бідолахи останній поглинули хвилі злі». Можливо, це натяк на те, що той міг би не витримати.)
· 28. Як ви вважаєте, чи легко було батькові зважитися на таке рішення?(Ні, але тортур не минути, однак би вони загинули. Батько не хотів видавати таємницю, в собі впевнений. А син «ще не мав бороди»(юний), незагартований – і батько знає, що він не витримає тортур: «Не вірив у мужність хлопця»).
· 29. Як показано незламність старого?(«Мене ж не злякає тортура. Смерть мені не страшна, і вересового трунку зі мною помре таїна!»)
· 30. Чим є вересовий трунок для пикта?(Символом душі народу, якого вороги не здатні здолати.)
Стратегія “Методика взаємних запитань”. Учні розподіляються на групи (4-5 осіб). Кожна група готує ряд запитань за змістом балади, ставлячи їх по черзі. Випадають запитання, які вже ставилися.
Як жили пікти до приходу шотландців?
Яким зображується шотландський король?
У чому виявляється його жорстокість?
Які засоби виразності допомогають нам це усвідомити? (Метафори “сіяв і смерть, і жах”, “знищити їх до ноги”; епітет “похмурий”; пряма характеристика “жахались його вороги”).
Як співвідносяться з ним пікти? Чи вони йому рівні супротивники? (Пікти протиставляються сильному і жорстокому загарбнику як мирні, маленькі, фізично слабкі люди. Цей прийом називається антитезою).
Завдання І групі:
- За вказаними тропами визначте , символом чого є вересовий напій на початку твору?
(На початку твору говориться, що «пікти варили ….чарівний напій…долі раділи своїй. Вересовий напій – мирне життя працелюбного, життєрадісного давнього народу )
Завдання ІІ групі:
-Чи вартий кулінарний рецепт того, щоб віддати за нього життя? (Ні. Це символ)
- Що ж символізує вересовий трунок?
- Чим для старого пікта був верес? Символом рідної землі, що не повинна дістатися ворогові, культури загиблого народу його єдності. Аргументуйте відповідь .
(Старий і син – броварі, «Глянули вниз і вгору…довкола – червоний верес, під ними….)
- Чи можна вважати вчинок старого медовара подвигом? Якщо так, то в ім’я чого цей подвиг?
Визначте ідею твору, запишіть її. (У баладі «Вересовий трунок» Р. Л. Стівенсон уславив подвиг народу в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками.)
- Які фольклорні елементи використав автор, з якою метою?
(Повторення слів на початку віршованого рядка: «І в темрявах….; І знову настало літо…; і т. д.»; використання форми діалогу; використання застарілих форм слів (трунок, владар, таїна, чарівний напій), усталений образ молодості й старості: «хлопець, який ще не мав бороди…», трьохрівнева градація (поступовий перехід від одного до іншого: «верес червонів…, кожна червона гора…, під квітом червоним»), римування, характерне легендам.)
ІV.Закріплення та узагальнення вивченого
- Чи можемо ми взяти за висновок до уроку слова, взяті епіграфом до уроку?
(Так, адже вчинок піктів показав, що, знищивши людей фізично, не можна знищити їхньої чистої і вірної душі. Навіть після смерті піктів душа їхнього народу живе у вересових долинах «І знову настало літо, верес знов червонів..»), якими може прогулюватись величний король, але володіти ними («…Чом вересу трунку не п’ю?») так, як володіли пікти, він ніколи не зможе.)
Чи можна сказати, що таємниця вересового трунку – це свого роду душа піктів?
·Чи вдалося шотландцям її знищити, знищивши останнього пікта? (Пікти загинули, але у спогадах людей, у легендах і баладах живе їхня душа).
Повертаючись до поняття «символ» ми можемо відзначити таку особливість символу, як багатозначність, бо в баладі образ вересового трунку багатозначний .
- На яке важливе для кожного народу запитання дав відповідь Р.Л. Стівенсон, чи згодні ви з цією відповіддю? Чи є таємниця піктів такою, за яку можна віддати життя?
V. Домашнє завдання.
- Які чинники роблять народ незламним?(Аргументована відповідь за змістом вивчених балад та інших літературних творів) (3-5 речень).
Комментариев нет:
Отправить комментарий