понедельник, 23 марта 2015 г.

урок світової літератури у 6 класі. Мацуо Басьо.Хайку. Зображення станів природи в ліриці поета. Роль художньої деталі. Підтекст.



Тема. Мацуо Басьо.Хайку. Зображення станів природи в ліриці поета. Роль художньої деталі. Підтекст.

Навчальні цілі: розповісти учням про своєрідність японської культури, творчість Басьо, дати визначення поняття «хоку» та його жанрових ознак; дати короткі відомості про життя і творчість Мацуо Басьо; розвивати навички виразного читання, усного малювання та асоціативного мислення; формувати вміння цілісного аналізу тексту; навчати учнів розкривати головну ідею твору; виховувати повагу й інтерес до самобутньої культури Японії, почуття дружби й краси, спостережливість, вдумливість.

Очікувані результати: учні будуть вміти розповідати факти біографії поета; читати й аналізувати хоку; висловлювати свої враження про них.
Основні поняття: хоку, епітет, метафора.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і розвитку на їхній основі умінь та навичок.
Методи: розповідь, бесіда, пояснення, малюнки, таблиці, робота з книгою, спостереження.
Обладнання: портрет Мацуо Басьо, підручники, малюнки учнів, карта світу, ілюстрації із зображенням краєвидів Японії, фрагмент музичного твору.
Хід уроку
Якщо люди люблять квіти,
то кожна людина квітка.
Японська мудрість.
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності: оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
  • Географічна хвилинка «Подорож до Японії»:
      • Знайдіть на карті, де знаходиться Японія. (Японія розташована на Сході, на островах).
      • Води якого океану омивають береги Японії? (Води Тихого океану, Японського, Охотського та Сх.-Китайського морів).
      • Назвіть столицю Японії. (Токіо).
      • Знайдіть прапор Японії, що він символізує?
      • Згадайте символи або слова, що пов’язані з культурою Японії. (Ікебана – мистецтво складання букетів; орігамі – мистецтво рукоділля, мистецтво паперової іграшки; сумо – боротьба товстунів; сакура – вишня; кімоно – вид одягу).
      • В Японії назнак дружби двох держав була висаджена алея сакури
      • Японія – країна вулканів, гір. Назвіть священну гору Японії. (Фудзіяма).
      • Згадайте, як називають японську мініатюрну скульптуру? (Нецке – фігурка від 2,5 до 15 см).
      • Які основні поетичні форми японської поезії вам відомі? (Хоку, танка).
    • Слово вчителя. Сьогодні ми вирушаємо до загадкової країни Ніхон, що в перекладі означає «Країна Вранішнього Сонця». А називають її так тому, що вона першою вітає світло вранішнього сонця. У японців є три важливих поняття, пов’язаних з естетичним усвідомленням світу:
        • «ханамі» - замилування квітами;
        • «цукімі» - замилування місяцем;
        • «юкімі»- замилування снігом.
ІІІ. Сприйняття нових знань.
  • Робота з епіграфом.
    • Поясніть сенс вислову, взятого за епіграф до уроку. (У Японії є традиція милуватися квітами, адже маленька квітка є частиною природи, всесвіту. На думку японців, якщо люди люблять квіти, то вони також частина природи і всесвіту; красу великого можна побачити в маленькі квітці).
  • Дидактична гра «Збери прислів’я».
Із даних фрагментів складіть японські прислів’я та приказки. Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні?
Озирайся- на минуле,
а людина – ім’я
Усякі діла
мале.
Кого хоч день мав за вчителя,
з малих починаються.
Умій цінувати
три роки голоду.
Сокіл цінує свої крила,
а очі розплющеними.
Рік бунту -
все життя поважай, як батька рідного.
Рот тримай закритим,
у непоказній оболонці.
Перлина любить ховатись
коли хочеш знати майбутнє.
  • Повідомлення підготовлених учнів про життя і творчість Мацуо Басьо.
  • Пояснення вчителя.
    • Людиною, яка, спостерігаючи красу снігу, місяця і квітів, багато розмірковувала про друзів, про себе, про життя, був японський поет Мацуо Басьо.
    • Його можна образно називати дбайливим садівником чудового саду японської поезії.
    • У кінці XVII ст. на дорогах Японії можна було зустріти немолодого вже чоловіка, дуже схожого на жебрака, якого будь-хто міг образити. Тоді нікому не могло спасти на думку ,що на долю цього не помітного мандрівника випаде посмертна слава.
Мандрівник! Це Слово
Стане іменем твоїм.
Довгий осінній дощ.
    • Так писав про себе Басьо .Подивіться на графічний портрет поета виконаного учнем нашої школи .Здається, ще тільки хвилинку тому він ішов крутою гірською стежиною в осінню негоду, спираючись на свій бамбуковий посох .
Чужина чужа –
Знов мандрують у світ…
Мжить осіння мжа
    • Пошарпаний халат із щільного, покритого лаком паперу, плащ з очерету, солом’яні сандалі погано захищають від холоду і дощу. Та ось старий зупинився на хвильку, неначе відчув щось таємничо-привабливе десь у глибинах своєї душі.
Вечірнім повоєм.
В полон захоплений…Нерухомо
Стою у забутті.
    • У невеликій дорожній сумці зберігається скарб поета-мандрівника: кілька книжок з улюбленими віршами, тушечниця, без якої не обійтися ні поету, ні художнику, і , звичайно ж, флейта, адже в її звуках неменше мудрості ніж у стародавніх книгах. На голові великий, наче парасолька, бриль, сплетений з кипарисових стружок. Як вусики плюща, в’ються по його полях візерунки письмен: дорожні нотатки, вірші.
Вже закінчився рік,
Я й досі – під брилем,
У сандалях з соломи.
    • Жодні труднощі не могли зупинити Басьо, відвернути від Шляху Краси. Дорожні враження слугували матеріалом для творчості. Він не жалів себе, що б добути їх. Після кожної подорожі народжувалася збірка віршів – нова віха в історії японської поезії.
    • Перша половина життя Басьо – пошуки себе, свого шляху, який йому призначено долею. Це пошуки учня. У другій половині життя поет рішуче йде обраним шляхом – шляхом Краси. Це шлях Учителя (сенсея), якому є що сказати учням.
    • Японське прислів’я повчає: «Кого хоч день мав за вчителя, все життя поважай, як батька рідного». Сьогодні вам учитель – Басьо, всесвітньо відомий майстер маленьких японських віршів – хоку. Крізь простір і час натхненний сенсей звертається ніби до вас:
Мандрівниче в далекій країні!
Повернись, я покажу тобі
Істинні квіти.
    • Тож рушаймо у подорож шляхом Краси, який відкрив нам японський поет Мацуо Басьо.
  • Робота з літературознавчим поняттям.
    • Хоку (від японського «початкова фраза») – хоку має 17 складів: 5-7-5. Головна тема хоку – життя природи й людини в їх нерозривній єдності. Для хоку характерні «сезонні слова»:
      • Весна – слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба.
      • Літо – троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло.
      • Осінь – осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осінній паморозь, іній, осіннє клинове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень. 
      • Зима – грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.
    • Слова вчителя. У Японії високо цінують мистецтво віршування. У давнину чимало віршів складали на поетичних турнірах . Дуже часто такі змагання влаштовував сам правитель країни, який задавав тему, наприклад, «Цвітіння сливи». Учасники ділили на дві команди – на «лівих» і «правих». Починала завжди команда «лівих». Завдання суперечників полягало в тому, щоб придумати вірш, який був би достойною відповіддю. Переможців оголошували по кожній парі виступаючих, а також по турніру в цілому.
  • Дослідницька робота.
    • Аналіз жанрових особливостей ліричних творів Мацуо Басьо, визначення їх характерних ознак:
      • постійна кількість рядків;
      • відсутність рими;
      • надзвичайна стислість;
      • увага до деталі.
ІV. Етапи саморефлексії.
·          
    • Японці вміють насолоджуватись красою соснової гілки, краплинки роси, тоді як європейці прагнуть охопити поглядом весь світ. У японській культурі мистецтво і природа, мистецтво і буденне життя взаємопов’язані, тому будь-яка річ поєднує в собі красу і практичність. Для японця природа – це скарбниця прекрасного, вона є мірою усіх речей. Що є природнім, то не може бути повторним.
    • Уміння цінувати красу і насолоджуватися нею потрібно виховувати усе життя, Давайте і ми зараз спробуємо доторкнутись до краси, осягнути сенс миті, яка вже не повториться.
  • Творчий етап. «Осяяння душі».
    • Спокійно та уважно спостерігайте за сонячним промінчиком, або краплею дощу, або квіткою, або подихом вітру за вікном та хмаринкою на небі тощо.
    • Напишіть вірш із трьох рядків, розкажіть, що ви уявили, коли виконували ці всі завдання (прокоментуйте асоціації).
V. Закріплення вивченого матеріалу. Підсумкова бесіда.
  • Яким запам’ятався вам японський поет Мацуо Басьо?
  • Що таке хоку?
  • Які образи природи використовує у своїх віршах Мацуо Басьо?
  • Які настрої хоку?
VІ. Заключне слово вчителя.
  • Перлиною світової поезії можна назвати хоку Мацуо Басьо, якого вважають співцем природи. Японська земля дуже красива: чудові японські пейзажі вулканів, бухт, гір, островів, озер є багатством самобутньої культури. Японії . Але природа Японії сувора і так просто не віддає своїх багатств тим, хто не розуміє її краси, не відчуває себе щасливим від споглядання цвітіння сакури. У світі техніки, бетону й заліза людина не може побачити краси природи, тому потрібно зупинитися і вчитися бачити красу навколо тебе, виховувати в собі почуття уваги до народу, який в суворих природних умовах зумів зберегти й подарувати всім уміння бути щасливим.
VIІ. Домашнє завдання.
  • Завершити урок хочеться словами Антона Макаренка: «Навчити людину бути щасливою не можна, але виховувати її так, щоб вона була щасливою, можна». Поміркуйте вдома над цими словами і спробуйте підтвердити цю думку.

Комментариев нет:

Отправить комментарий